Кейт Нікітіна: з адміністраторки до проджекта. І це тільки початок.
Коли наша Кейт переїхала до Дніпра зі Слов’янська, вона не планувала кар’єрних поворотів. Вона шукала безпечніше місце для життя. Дніпро став найближчою точкою до дому, яку могла собі дозволити її родина.
“Втрачати повністю зв’язок із домом не хотілося. Дніпро був найближчим варіантом — і географічно, і емоційно.”
Адаптація не була простою. Нове місто, нові маршрути, відсутність друзів. Вона зізнається, що в перші місяці могла навіть заблукати. З часом усе вирівнялось, з’явилась звичка, знайомі обличчя. А потім — Rise.
У фонд Кейт прийшла адміністраторкою ХАБу. Це був її перший досвід роботи в благодійній сфері. “Спочатку було багато нерозумінь — що куди і як. Але колектив був максимально привітний і розуміючий. Атмосфера дуже багато вирішує. І вона тут для мене була правильною.”
Роль адміністратора для неї була про більше, ніж організацію процесів. “Мені хотілося створювати дружню атмосферу в ХАБі. Щоб людям було комфортно. Щоб вони відчували, що їм раді.”
Згодом з’явилось внутрішнє відчуття: вона може робити більше. “Я зрозуміла, що хочу і можу давати більше. Хотілося робити більший вклад у розвиток фонду та України. І здобувати нові навички для себе.”
Вона просто працювала. Брала відповідальність. Включалась. Вчилась. І поступово виросла до позиції проджект-менеджерки.
Чи були сумніви? Є і зараз. “Нові проєкти — це нові помилки. І це складно. Але я завжди повторюю собі: краще робити помилки, ніж нічого не робити. Якщо мене поставили на цю посаду — значить, у мене вірять.”
Першим великим проєктом для неї став VERTEP — емоційний, масштабний, перший справжній виклик. Зараз — Rise for Communities, абсолютно нова історія з іншими рівнями відповідальності. “Я зрозуміла про себе одну річ — я можу все, якщо захочу.”
Окремо Кейт говорить про команду. І тут її голос стає особливо теплим. “Колектив хочеться назвати сім’єю. Усі готові допомогти й підтримати. Особливо я це відчула після прильоту біля мого будинку, коли вибило вікна. Команда одразу почала шукати, як мені допомогти. У такі моменти розумієш, що ти не одна.”
Свій шлях у фонді вона описує трьома словами: успіх, інновації та випробування.
Ми б додали ще одне — зростання.
Історія Кейт — про можливості. Про те, як із позиції адміністратора можна вирости до проджекта. Про те, що тут помічають старання, довіряють і дають шанс. І про те, що іноді нове місто стає місцем не лише для життя, а й для професійного старту.
Rise — це місце, де дають можливості. А далі все залежить від тебе 💙💛
