Повітряні кульки, які пережили війну

Повітряні кульки, які пережили війну

До війни Людмила Винник жила у невеликому селищі Нововоронцовка на Херсонщині. Там, де люди знають одне одного по імені, де свята завжди починаються з прикрашених залів, дитячих усмішок і кольорових кульок, які повільно піднімаються під стелю. Саме ці кульки і стали її справою життя. Ще з 2015 року Людмила розвивала власний бізнес у сфері аеродизайну […]

До війни Людмила Винник жила у невеликому селищі Нововоронцовка на Херсонщині. Там, де люди знають одне одного по імені, де свята завжди починаються з прикрашених залів, дитячих усмішок і кольорових кульок, які повільно піднімаються під стелю.

Саме ці кульки і стали її справою життя.

Ще з 2015 року Людмила розвивала власний бізнес у сфері аеродизайну — створювала фотозони, оформлювала свята, продавала гелієві кульки, працювала як з родинами, так і з компаніями, і поступово будувала свою справу, вкладаючи у неї час, терпіння і любов до деталей, без яких неможливо створити атмосферу справжнього свята.

Її роботи з’являлися на дитячих днях народження, сімейних святкуваннях, у залах для подій. Там, де люди сміялися, фотографувалися і на кілька годин забували про буденність.

А потім прийшла війна.

Коли Нововоронцовка опинилася під окупацією, життя, яке Людмила будувала роками, раптом перестало існувати у звичному вигляді. Бізнес, обладнання, матеріали — майже все залишилося там, у домі, який довелося покинути.

У грудні 2023 року Людмила разом із родиною змушена була виїхати.

Спочатку — шелтери. Тимчасові кімнати, чужі стіни, валізи з найнеобхіднішим. Потім — орендоване житло у Дніпрі. Нове місто, нові люди і відчуття, що все доведеться починати заново.

Починати з нуля — це не просто слова. Це момент, коли ти дивишся на своє життя і розумієш, що майже нічого з того, що створювалося роками, більше немає поруч.

Саме тоді Людмила почала шукати можливості.

Вона знайшла інформацію про програми підтримки в інтернеті і звернулася до фонду Rise of Ukraine. Спочатку — за консультацією, за порадою, за будь-якою можливістю зрозуміти, чи можна повернутися до справи, яку вона так добре знала.

У фонді вона отримала не лише інформацію і підтримку, але й можливість податися на грантові програми. Поступово, крок за кроком, з’являлося те, що найважче втратити у складні часи — відчуття, що ти не залишився сам.

Підтримка, розуміння і надія.

Завдяки цій підтримці Людмила змогла податися на грант і отримала фінансування від Mercy Corps та Фонду «Професійний розвиток», що дозволило їй знову почати працювати.

Навесні 2024 року вона повернулася до своєї справи.

Спочатку обережно. З невеликих замовлень, із пошуку клієнтів, із відновлення того, що колись здавалося звичним.

І ось з’явилася перша фотозона.

Вона була зроблена для святкування першого дня народження маленького хлопчика. Кольорові кульки, арка, декор — усе те, що знову нагадало Людмилі, чому вона колись почала цю справу. Бо свята потрібні людям навіть у найтемніші часи. І її роботи знову можна було побачити у Дніпрі. Фотозони, святкові декорації, оформлення подій — маленькі острови радості, які повертали людям відчуття нормального життя.

А її сторінка в Instagram lucia_decor_dp — стала не лише портфоліо робіт, а й доказом того, що навіть після втрат можна знайти сили почати знову.

Згодом Людмила змогла вивезти свою родину за кордон, але її історія залишилася прикладом того, як підтримка, вчасна допомога і віра у власну справу можуть змінити долю.

Іноді шлях до нового життя починається з дуже простого кроку — рішення не здаватися. Іноді він починається з кольорових кульок. І людей, які допомагають піднятися після падіння.

Більше новин

Команда, яка тримає процес
Команда, яка тримає процес
Команда, яка тримає процес У благодійних організаціях зазвичай говорять про результати. Кількість виїздів, обсяги допомоги, реалізовані проєкти. Значно рідше увага зосереджується на тих, хто стоїть за цими процесами, збираючи їх у щоденну роботу. У випадку Rise of Ukraine команда не виглядає як однорідна структура, зібрана за формальними ознаками. Вона складається з людей із різним досвідом, […]
ПРОСТОНЕБА: досвід, який переходить у результат
ПРОСТОНЕБА: досвід, який переходить у результат
ПРОСТОНЕБА: досвід, який переходить у результат Фестиваль ПРОСТОНЕБА, який команда Rise of Ukraine проводить уже кілька років поспіль, поступово сформувався як подія зі зрозумілою внутрішньою логікою. Змінюючись у деталях і наповненні, він зберігає головне — поєднання спільного досвіду і конкретної мети, заради якої ця подія відбувається. Кожен рік фестиваль має визначений напрям збору коштів, пов’язаний […]
Як зміни у просторі змінюють щоденне життя: проєкт Rise of Shelter у Дніпрі
Як зміни у просторі змінюють щоденне життя: проєкт Rise of Shelter у Дніпрі
У Дніпрі є місце, де люди вчаться жити далі після вимушеного переїзду. Шелтер «Джерело підтримки» вже майже чотири роки приймає внутрішньо переміщених осіб і для багатьох стає тимчасовим домом. За фінансової підтримки Угорської Екуменічної Служби Допомоги» ми реалізували проєкт Rise of Shelter — щоб зробити цей простір трохи зручнішим для щоденного життя. Сьогодні у шелтері […]
Федір: досвід, який доводиться прийняти і прожити
Федір: досвід, який доводиться прийняти і прожити
Федір Самбурський, позивний «Шкіпер», говорить про свій шлях без спроб спростити або пояснити його через зрозумілі формули. Для нього цей досвід не складається в одну історію, яку можна коротко переказати, він швидше виглядає як послідовність рішень і станів, у яких доводиться залишатися і рухатися далі. Під час служби основним залишалося виконання задач і повернення групи […]
ПРОСТОНЕБА: досвід, який переходить у результат
ПРОСТОНЕБА: досвід, який переходить у результат
ПРОСТОНЕБА: досвід, який переходить у результат Фестиваль ПРОСТОНЕБА, який команда Rise of Ukraine проводить уже кілька років поспіль, поступово сформувався як подія зі зрозумілою внутрішньою логікою. Змінюючись у деталях і наповненні, він зберігає головне — поєднання спільного досвіду і конкретної мети, заради якої ця подія відбувається. Кожен рік фестиваль має визначений напрям збору коштів, пов’язаний […]
Коли перша поїздка на велосипеді стає великою перемогою
Коли перша поїздка на велосипеді стає великою перемогою
Олександру Васильченку дванадцять років. Його життя, як і життя багатьох українських дітей, тісно пов’язане з війною, яка триває в країні вже багато років. Батько Саші з 2014 року служить у війську і захищає Україну. Через службу тато рідко буває вдома, тому хлопчик змалку звик до тривалих розлук. За ці роки родині неодноразово доводилося змінювати місце […]
Один слуховий апарат і новий етап у житті Артема
Один слуховий апарат і новий етап у житті Артема
У повсякденному житті є багато звуків, які люди зазвичай навіть не помічають. Шурхіт трави під ногами, дитячий сміх на подвір’ї, тихі розмови вдома або звичайний голос мами, що звертається до своєї дитини. Для більшості з нас ці речі настільки природні, що ми майже ніколи не замислюємося над ними. Для Артема довгий час усе виглядало інакше. […]
LitHub 37: книжковий клуб про читання, розмови й людей поруч
LitHub 37: книжковий клуб про читання, розмови й людей поруч
Є книжки, які хочеться не просто дочитати, а обговорити. Поділитися думками, посперечатися, почути інший погляд. Саме з цього бажання народився LitHub 37 — книжковий клуб у нашому хабі на Святослава Хороброго, 37. Це простір, де читання стає приводом для живої розмови. Де можна не погоджуватися, ставити запитання, сміятися з мемів у чаті й повертатися до […]